Архімандрит Віктор Бедь відслужив літію до 240-х роковин підступної ліквідації Запорізької Січі московським царатом

Архімандрит Віктор Бедь відслужив літію до 240-х роковин підступної ліквідації Запорізької Січі московським царатом

 |   | 

5 червня архімандрит Віктор Бедь, перебуваючи у Києві, відслужив заупокійну літію за всіма полеглими українськими козаками що полягли в обороні України та Української державності від Московського царства і Російської імперії з нагоди 240-х роковин підступної і насильницької ліквідації залишків української державної адміністративно-територіальної автономії – Запорізької Січі, що було здійснено за наказом московської цариці-імператриці Катерини ІІ (у дівоцтві Софія Фредеріка Ангальт-Цербст-Дорнбург, уродженка німецького міста Штеттін, німкеня ) 4 – 5 червня 1775 року.

У молитві до Господа Бога отець Віктор просив прощення усіх гріхопадінь, допущенних з власної волі чи під примусом небіжчиками, дарування їм душам вічного спочинку і життя у піднебессі.

Прес-служба УБА-КаУ

002

Історична довідка:
Ліквідація Запорізької Січі 1775 року — насильницьке знищення Російською імперією, за участі московських військ, українського державно-автономного козацького утворення — Підпільненської Січ, та остаточна ліквідація Запорізької Січі. У наслідку цього Військо Запорозьке Низове припинило своє існування.

Вже в другій чверті XVIII століття було зрозуміло, що російська імперська влада не має жодних намірів щодо збереження української державно-територіальної автономії України, передбаченої ще Березнево-Переяславськими статтями від 17 жовтня 1659 року. Після державного перевороту та убивства московського імператора Петра ІІІ (ім’я за народженням – Карл-Петро-Ульріх Голштейн-Готторпський, уродженець німецького міста Кіль, німець) 1762 року на московський імператорський престол зійшла Катерина II (у дівоцтві Софія Фредеріка Ангальт-Цербст-Дорнбург, уродженка німецького міста Штеттін, німкеня), дружина імператора Петра III, яка одразу спрямувала всі зусилля на посилення влади самодержавства у величезній багатонаціональній імперії (тюрмі народів). Важливим аспектом у політиці імператриці стало так зване «зросійщення ополячених окраїн» (під «окраїнами» московський царизм вбачав українські та білоруські землі). Такі плани Катерини II не передбачали ні існування залишків державної адміністративно-територіальної автономії України, Гетьманського державного управління в Україні, ні козацьких вольностей, ні Запорізької Січі.

Коли 10 листопада 1764 року було ліквідовано Гетьманщину, а ще через рік — полково-сотенний устрій на Слобожанщині, останнім оплотом Української державності залишалася Запорізька Січ, яку в панівних колах Російської імперії бачили як «кубло бунтівників та бандитів». Московська влада лише чекала слушної нагоди для ліквідації козацької вольниці та залишків Україснької державності в другій половині ХУІІІ ст.

Така нагода припала на 1775 рік, коли закінчилася Російсько-турецька війна (1768—1774), яку Москві допомогли виграти українські козаки, які надалі стали непотрібні для імперії. 4 – 5 червня 1775 року російські війська під командуванням Петра Текелія, які поверталися з турецького походу, раптово оточили Січ. Козаки не чекали на такий розвиток подій, а тому на Запоріжжі тоді перебувало зовсім мало вояків. Більшість запорожців ще не встигла повернутися з турецьких походів, або перебувала на промислах. На Січі зібралася рада на чолі з кошовим отаманом Петром Калнишевським, яка вирішила не проливати християнської крові та добровільно склала зброю перед московитами. 16 червня 1775 року російським військами було повністю зруйновано Січ, а все майно та козацькі архіви було вивезено до Петербурга. Козацьку старшину та кошового отамана Петра Калнишевського звинуватили у зраді та засудили до каторги.

Лише 3 серпня 1775 року, через два місяці після насильницької ліквідації Запорізької Січі, московська імператриця Катерина II видала спеціальний маніфест, який офіційно сповіщав про причини ліквідації Січі. У цьому документі козацька-лицарська Січ брехливо зображувалася як «кубло пияк та розбишак», які жили в неуцтві та заважали царизму вести торгові та культурні зв’язки з сусідами. Про пролиту козацьку кров за царську Росію в ньому не було ні слова.

Незадовго до руйнування Січі, український козацький флот майже всім складом був переведений на Дунай. Турецький султан виділив козакам під Задунайську Січ острів святого Юрія з Сулинським і Георгіївським гирлами Дунаю та видав клейноди — булаву, бунчук, печатку та висвячену Константинопольським патріархом корогву.

Організація й швидке зміцнення Задунайської Січі викликало все більші симпатії в українського населення і унеможливлювало участь у війні українців на стороні Росії. Таким чином руйнація Запорізької Січі та утворення непідконтрольної Петербургу Задунайської Січі призвели до того, що південно-західні кордони Російської імперії виявились безборонними. 31 жовтня 1776року Потьомкін про це доповідав Катерині ІІ.

Спроба утримати козаків від еміграції за Дунай та на Забужжя не дала результатів. Тоді Катерина II 5 травня 1779 року і 27 квітня1780 року видала маніфести з проханням до козаків повернутися у рідний край, обіцяючи дати кожному з них землю і службу за російськими чинами. Ці заклики також не дали результатів.

Задунайська Січ з перервами та численними переїздами з місця на місце проіснувала до 1828 року. Січ же Запорізька залишилась в пам’яті українців на віки.

За матеріалами ЗМІ

(Переглядів: 619 )

Читати більше

УКРАЇНА-УГОРЩИНА. Архієпископ Феодор звершив богослужіння в столиці Угорщини — Будапешті 20 серпня на запрошення Високопреосвященнішого Марка, архієпископа Єгор’ївського, тимчасово керуючого Угорською єпархією керуючий Мукачівською єпархіє...
Єпископ Варсонофій про особливість Святвечора та святкування Різдва Слава Ісусу Христу. Найперше хочу привітати усіх читачів порталу з Різдвом Христовим та  Новим 2017 роком. Перед тим, як розповісти про традиції святк...
“Вознесіння − це початок нової присутності Христа в людині та світі” – протоієрей Іван Дожанин «І коли Він благословляв їх, почав віддалятися від них і вознісся на небо» (Лк. 24:51). Саме такими словами закінчується Євангеліє від апостола і єван...

Про автора

Залишіть коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована. Обов'язкові поля позначені *