Миколаївський марафон триває. Більше 1000 подарунків роздано. Мукачево-Іршава

 |   | 

Тисячі подарунків, сотні поїздок, шість шкіл-інтернатів, п’ять дитячих будинків, будинок пристарілих, диспансери, два реабілітаційні центри, малозабеспечені і багатодітні сім’ї, діти сироти і одинокі бабусі, діти воїнів АТО, учасники бойових дій, ліквідатори аварії на Чорнобільській атомній станції, соціально незахищені сім’ї, дошкільні заклади міста, школи усього Іршавського району, Іршавська міська ЦРЛ, − це всі ті, до кого по благословінню архієпископа Мукачівського і Ужгородського Феодора впродовж тижня з 14 грудня і аж до 20 грудня навідались братчики Іоанно-Предтеченського молодіжного товариства з благодійною акцією ,,Щедрий святий Миколай,,.

Це вже третій рік поспіль проходить така масштабна акція під час якої братчики разом з своїм керівником архімандритом Агапітом (Шпиняком) діялться зі всіма радістю і добром. Цього року молодь організувала 11 концертів приурочених до свята святого Миколая, власноруч запокувала понад 3000 подарунків, а загальна кількість розвезених святкових подарунків сягає понад 5000…

Ось як це було очима братчиків товариства…

Пропонуємо Вашій увазі “Щоденник“ подій проведеної благодійної акціі ,,Щедрий святий Миколай,,.

Підготовка до цього свята почалась ще за кілька тижнів до нього. Свій щоденник ми відкриваємо з 14 грудня 2016 року.

Середа. 14 грудня. З самого ранку збори в Іоанно-Богословському монастирі де голова товариства разом з нами братчиками відслужив молебень до святого подвижника Божого, Миколая, архиєпископа Мир Лікійських, чудотворця. Після відслуженогго молебня відразу до роботи.

Вперше за весь час братство було поділено на дві ланки. Одні займались концертними програмами і поїздками по дитячих закладах, будинках пристарілих, лікарнях, а інші відвідували з подарунками сім’ї. Отож у кожного своя робота. Починаємо всі разом пакувати, загортати подарунки, і так аж до вечера, а далі ті, що відповідальні за доставку подарунків по хатах − рушають у дорогу. Вщент запаковані автомобілі, засніжені дороги і віддалені села − це перший день доставки подарунків. Звісно в кожного з братчиків в серці страх і трепет та разом з тим велике бажання зробити добру справу. Разом з братчиками їде звичайно і голова товариства. Наш дорогий о.Агапіт. Цього першого вечера емоціі у всіх зашкалювали. Було розвезено по хатах понад 700 подарунків. Братчики навідувались у багатодітні та малозабеспечені сім’ї. До діток з обмеженими можливостями. Розвезення подарунків тривало до десятої години вечера, а під час того інша частина братства продовжувала пакувати подарунки. Вже пізнім вечером зібрались всі братчики разом і знов лунають плани на наступний день. Взявши благословіння вже майже без сил та з піднесеним настроєм молодь іде відпочивати.

Четвер. 15 грудня. Збори у монастирі. На годиннику 09.00 к.ч.. Швиденько зносимо подарунки з гори і гайда хто куди,братчики знов розділяються одні швиденько мчаться по хатах ,сьогодні в руках списки одиноких бабусь і дідусів які як маленькі дітки чекають подарунки від святого Миколая а інша частина братчиків рушають готуватись до першого цього року концерту присвяченому до дня памяті Миколая, архиєпископа Мир Лікійських, чудотворця який відбудеться в Ільницькій школі інтернат а далі …далі всі разом будемо поспішати щоб привітати нашого дорогого рахіпастиря з днем Ангела. Отож повернемося до концерту…швиденько грузимо подарунки.визвонюємо найкращогго в місті кондитера і аніматора та поспішаємсо до малечіВи бачили захоплені очі дитини з інтернату ? Ці очі як незкінченнна книша можуть розказати про все на світі та сьогодні наша мета щоб у цих оченятах читалась лише радість.радість від свята від того що Господь завжди ними опікується і незважаючи на проблеми сьогодення вони макють великого захисника свято Миколая чудотворця.І ось вже почалось свято наша молодь з батюшком старалась здивувати малят,наша незрівняна ,,біда,, трошечки повчала і лякала різочками діток а добрий Ангел Хранитель з сценки що грали братчики захищав діток.Як зажди ми приходимо в цей заклад з солодощами та сьогодні це подвійні солодощі ,солодкий дивовижний дитячий стіл і кожному пакунок цукерок.,,Щедрий святий Миколай сьогодні в Ільницькій школі інтернат відвідав 84 малесеньких і дорослих учнів цього закладу,кожен з яких залишився задоволений.Після свята відразу у святкових костюмах з гримом на обличчі рушаємо в дорогу до нашого владики.надиво навіть невідчуваємо втоми лиш переживання щоб встигнути.Привітавши владику.отримавши таке дороге для усіх нас благословіння рушаємо знов пакувати подарунки.сьогодні нам треба запакувати 1000 подарунків,як тільки ми почули від о.Агапіта кількість то мало неплакали кажучи що це нереально та як любить повторювати батюшка,,Милостю Божою.молитвами владики все буде добре,, так було і цього разу.Вже дуже пізнім вечером розходимося по будинках….та вже з нетерпінням чекаємо ранку адже завтрішній день як ніколи буде цікавим…

П’ятниця. 16 грудня. Ранок збори на 8 годин к.ч.знов пакуємо і пакуємо подарунки по машинах та рушаємо спочатку до ліквідаторів аварії на ЧАС.воїнів Ато і до стареньких та дуже дорогих наших захисників до ветеранів та учасників великої вітчизняної війни.часу у нас небагато бо далі концерт у міському будинку культури для усіх обдарованих дітей Іршавського району.Кожен з нас хто їздив по будинках з подарунками запамятає ці очі стареньких,їхні кволі руки і сльози що капакли з очей…..таке неможливо забути,заради цих людей варто неспати ночами і організовувати такі заходи.Вже потроху наближається час виступу….ой що у нас у середині робиться…паніка…одним словом….Повні каридори.на вулиці юрба дітей понад пятсот учнів прийшли на концерт що організовується в ході акціі ,,Щедрий святий Миколай,, кожному з них окрім позитивних емоцій братчики вручають щей подарунок…Голова братства розпочинає свято з слів подяки архієпископу Мукачівському і Ужгородському Феодору за можливість провести таке свято,доречі у нас на святі окрім діток були представники влади і настоятель Храму св.апостолів Петра і Павла які теж в вітальному слові до діток низько вклонились перед дорогим владиком за тещо по його молитвах учні усіх шкіл Іршавського району отримують окрім позитивних емоцій .ще і солодкі подарунки.Після закінчення концерту поспішаємо докупити подарунки і рушаємо далі в Імстичевську школу Інтернат де навчається 34 дитини з обмеженими можливостями.а тим часом інша ланка братчиків продовжують розвозити подарунки по будинках. 15.00 початок свята у школі інтернат,клоуни.крокодил і заєць це така радість для малят та разом з цими казковими героями навідались до малять і інші немош цікаві персонажі з театранізованої сценки про чудеса святітеля Миколая.Назавершення усім діткам подаруночки.цей заклад як холодна вода для усіх хто туди потрапляє.тут ми бачимо що неварто прагнути бути багатим що неварто шукати скарбів адже найцініший скарб для кожної мами і батька те коли іхня дитинка здорова,отож незважаючи на клопоти підчас акції з ініціативи голови товариства архімандрита Агапіта ,відразу повернувшись до монастиря було відслужено молебень за цих діток.
А далі знов будинки…подарунки і вже дуже пізно і дуже виснажено братчики повертаються додому.Ще трохи і новий день а з ним нові зустрічі і нові уроки життя.

Субота. 17 грудня. Сьогодні як зауважив батюшка один з найважчих днів акдже ми маємо відвідати ,школу інтернат де проживає 111 юнаків,пристарілий будинок де знайшли свій притулок 180 одиноких і хворих людей похилогого віку,і три дитячі будинки сімейного типу,Сьогодні нам потрібно стільки багато подарунків що окремо на перевезення яких наймаємо машину…..День пролетів наче хвилина …
В душі кожного з нас усе переплилось.переказати побачене нереально.старенька бабуся котра отримала подарунок ховає його під покривало а інша чим швидше старається зісти …страшно….
Те як співають пісні до угодника Божого у пристарілих будинках треба почути кожному і тоді на світі небуде закамінілих сердець….
Сьогодні наше товариство відвідало і хворих діток і юнаків що проживають у школі інтернаті ,під час виступу товариства на сцені цього закладу ,привели найменшу групу хворих діток і вперше за всі концерти братчики зупинили програму від сліз ім було важко говорити….та подужавши емоціі закінчили програму ,далі всім роздали подарунки і рушали до дитячих будинків та тепер у автобусі вже панувала тиша……адже кожен мав над чим задуматись.Повернувшись додому знов запакували автобуса і вирушили до поселень ромів ,одях солодощі і подарунки сьогодні отримали роми з двох районів Закарпаття.Та день минає швидко і ми всі поспішаємо знову пакувати подаруночки адже завтра новий день і нові пригоди.

Неділя. 18 грудня. Виїзд о 8.00 к.ч ми їдемо в село Зубівка де на запрошення настоятеля Храму будемо молитись на літургіі.Голова товариства архімандрит Агапіт возглавив службу а братчики вперше співали літургію,дивно було нам самим )))))Під час служби молодь товариства мала можливість приобщитись святих Христових Таїн а після служби для маленьких прихожан храму був проведений святковий концерт і маленькі подаруночки від святого Миколая отримала малече.Відразу після виступу всі гуртом у автобус і до храму в селі Яблунево де теж на запрошення настоятеля Храму братчики мали змогу привітати прихожан храму і припіднести їм в дарунок виступ приурочений до свята Миколая, архиєпископа Мир Лікійських, чудотворця. Після виступів швиденько обідаємо і ідемо в Мукачівський психоневрологічний диспансер де на запрошення протоієрея Вадима з ініціативи голови товариства архімандрита Агапіта (Шпиняк) молодь виступить з своєю програмою а на завершення усім святий Миколай передасть подаруночки,нагадаємо що у цьому закладі проживає 190 людей з різними вадами,Після відвідування цього закладу ми поспішили у інший схожий на цей теж психоневрологічний диспансер на запрошення ієрея Георгія,священника котрий несе опіку над цими людьми братчики завітали і до них з подарунками і святковою програмою.Поспілкувавшись з людьми що проживають тут .відвідаши іхні кімнати ми ніби трошки поринули у їхнє життя.розділивши з ними їхню нелегку ношу.Та далі треба поспішати на вулиці майже темно ,дорога наче ховзанка а ми молитвами дорогого владико рушаємо далі до Чинадіївського дитячого будинку де проживає 64 маленькі Божі дива…Вони як завжди нас чекають .особливо нашого наставника о.Агапіта.І знов святковий захід від молоді товариства і навзаєм в подарунок нам дивовижний виступ вихованців закладу а далі спільне фото і купа подарунків малятам….
День майже закінчився ,вже навіть нечерявши всі їдемо по хатах ,спати адже ще пару годин і знов в дорогу.

Понеділок. 19 грудня. Виїзд до лікарні.вже в 8 к.ч ми були в ЦРЛ,де з піснями та казковими героями привітали тих хто проходить лікування в стаціонарних відділеннях,всім малятам з дитячого відділення були вручені солодкі подарунки а іншим хвори солодощі,лікарню ми відвідували з нашим наставником і головою товариства архімандритом Агапітом та далі батюшка поспішив на службу а нас відправив по садочках міста куди нас запрошували директори садочків.знаєте дітки в садочках це чудо ,вони такі маленькі а вже величають Господього подвижника, Миколая, архиєпископа Мир Лікійських, чудотворця…з їхній маленьких уст це так прекрасно звучить ,виступивши у всіх садочках міста ми як скажені поспішали до храму де на закінчення літургії нас чекали,на запрошення намісника чоловічого Іоанно Богословського монастиря архімандрита Спірідона ми виступили для прихожан храму.привітавши їх усіх з святом.Цей храм для нас усіх як рідний дім.дорогий о.Намісник прийняв нас з батьківсьою любовю,дозволевши на декілька днів перетворити трапезну монастиря на справжній будинок помічників святого Миколая.тисячі подарунків які ми пакували тут запамятаються нам усім надовго.земний поклон і тисячі слів вдячності дорогому о.Наміснику,о.Благочиному і водночас нашому голові товариства.всій братії цього прекрасного монастиря за грандіозну підтримку цієї благодійної акції.
Повернемо до ношого насиченого графіку дня ,відразу після виступу в храмі ми разом з нашим наставником поспішаємо до Ужгорода куди веземо аж 250 подарунків.ми так прикіпіли серцем до малят з дитячого будинку ,,Нова сімя,,що кожному з них веземо подвійний подарунок.І знов прекрасні виступи малят а потім наших братчиків ,і звичайно подаруночки усім та це свято було ще грандіознішим адже на ньому був наш правлячий архієпископ Феодор яку кожен з нас братчиків кланяється до землі за його святі молитви по яким впродовж цього тижня ми могли трудитись на ниві Христовій.з0авдячуючи дорогому владиці ми мали змогу відвідати стільки дивовижних місць,ми зустрілись з тисячами особистостей кожен з яких приніс для нас урок життя,Спаси Господи дорогий владико за все що робите для усіх нас.Ісспола еті Деспота Дорогий Владико ,многіі Вам літа.
Після свято разом з дітками на запрошення Валентини Семенівної вечеряємо і після насиченого дня рушаємо додому,інші ж братчики продовжують розвозити подарунки по будинках.

Сьогодні ми виступаємо в реабілітаційних центах для діток з обмеженими можливостями.після свята знов подарунки і солодкий стіл для дітей і батьків ,відвідуємо остані адреси з списку з соціальної служби і ось вже всі разом зібрались на подячному молебні.
Від усіх братчиків,нашого керівника і голови архімандрита Агапіта і всіх тих кого ми відвідали кланямося до землі усім тим сотням небайдужим серцям що допомагали нам у проведені цієї грандіозної акціі,спаси Вас Господи і многіі Вам літа!

Якщо Ви не знаєте, який найщасливіший дитячий день у році, то ми Вам відповімо. Це – 19 грудня… День пам’яті святого Миколая, Мирлікійського Чудотворця.

Саме цього дня з благословення правлячого архієрея Мукачівської єпархії, архієпископа Мукачівського і Ужгородського Феодора молодь Мукачева відвідала дитячі будинки.

День сповнений багатьма незабутніми емоціями та тільки позитивними почуттями подарував діткам Мукачівського дитячого інтернату, а також Мукачівського психо-неврологічного інтернату заряд бадьорості та радості від братчиків, а також від учнів недільної школи Росвигівського кафедрального собору.

Пісні, вірші, колядки, дитячий сміх та радість в очах − це все, що лунало в той день… Необійшлося і без подарунків від Миколая, на які так чекали малята. Канцтовари, солодощі, іграшки −це все отримали дітки від святого Миколая. Проте раділи вони не речам, а тому, що до них прийшли гості з якими вони можуть порадіти, навіть просто познайомитися. В очах цих маленьких діточок було непідробне щастя, не дивлячись на те, що в них не все так в житті, як у звичайних дітей, які мають сім’ю, та попри всі ці відмінності ця малеча тримається разом, стоячи один за одного горою,опорою один для одного, та підримуючи всіх словом, ділом, а також молитвою. Дитяча молитва є дуже сильною та міцною, а дитяча радість це те, що потрібно шукати всім нам. Радіти та бачити щастя у всьому навіть у маленьких дрібничках. Цей похід в дитячий будинок змінив всіх, він навчив нас радіти як діти, та не боятися відкрито, душевно говорити.

(Переглядів: 49 )

Читати більше

Чудеса на Різдво: історї Рождество Христово — необыкновенно добрый и тёплый праздник, когда все мы, как дети, ждём чуда. И Господь, как любящий Отец, утешает нас и дарит нам ч...
Вперше відбулася паломницька поїздка до святинь Волинської землі З 8 по 10 квітня з благословення Високопреосвященнійшого Феодора, архієпископа Мукачівського і Ужгородського та ініціативи голови Паломницького відділ...
Богослужіння середи першого тижня Великого посту 21 лютого, в середу першого тижня Великого посту Високопреосвященніший Феодор, архієпископ Мукачівський і Ужгородський звершив першу у цьому пості Бож...

Про автора

Залишіть коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована. Обов'язкові поля позначені *