Перша Неділя Посту: Торжество Православ’я чи православних?

Перша Неділя Посту: Торжество Православ’я чи православних?

 |   | 

Можуть бути гоніння, утиски, захоплення храмів, але якщо ми не відрікаємось від своєї віри і Церкви – Православ’я Торжествує.

Історичний аспект самої події Торжества Православ’я відомий. Після Константинопольського Собору 843 року, який був скликаний за ініціативою імператриці Феодори і який відновив іконошанування у Візантійській імперії, було влаштоване церковне торжество, яке проголосило підсумки Собору. Це торжество припало на першу неділю Великого посту, що була у 843 році 11 березня. Відтоді його стали відзначати щорічно.

Цікавий факт, на який мало звертають уваги: Сьомий Вселенський Собор, що затвердив іконошанування, відбувся в 787 році. Тобто минуло ще цілих 56 років до того дня, коли воно остаточно перемогло. І що ж відчували, що думали люди, які жили в ці роки: істина є, але вона не торжествує? А, навпаки, торжествують брехня, неправда, зло? Про найзатятішого гонителя ікон у так званий «другий період іконоборства», імператора Феофіла (829-842), книга «Життєписи візантійських царів» розповідає наступне: «І замислив тиран знищити всіх, хто малював божественні лики, і от ті, хто обрали життя, повинні були плюнути на ікону, немов на якийсь мотлох, скинути на підлогу святе зображення, топтати його ногами і таким чином знайти порятунок».

Надто часто ми бачимо довкола аж ніяк не торжество Православ’я, а зовсім навпаки. У світі торжествують «його величність» долар, «лайк» в соцмережах і сексуальна розкутість. Мільйони людей несуть на вівтар цих ідолів свої душі і свої життя. Як писав святий апостол Іоанн Богослов, «Бо все, що в світі: пожадливість тілесна, і пожадливість очам, і пиха життєва, це не від Отця, а від світу. Минається і світ, і його пожадливість, а хто Божу волю виконує, той повік пробуває» (1ів. 2, 16-17).

І ось серед цієї вакханалії зла у світі, як паросток трави крізь асфальт пробивається Істина. І в цьому й полягає торжество Православ’я: Істина є, вона існує, і людина може до неї долучитись. І не так важливо, чи торжествує Істина у зовнішньому світі. Апостол Павло, згадуючи часи старозавітного пророка Іллі, пише до Римлян: «Чи ви не знаєте, що говорить Писання, де про Іллю, як він скаржиться Богові на Ізраїля, кажучи: “Господи, вони повбивали пророків Твоїх, і Твої жертівники поруйнували, і лишився я сам, і шукають моєї душі”. Та що каже йому Божа відповідь: “Я для Себе зоставив сім тисяч мужа, що перед Ваалом колін не схилили”» (Рим. 11, 2-4). Ось це й було торжество Істини, торжество Православ’я. Істина торжествувала в серцях цих семи тисяч людей, що не склонили колін перед Ваалом.

У часи новозавітні, коли в перші століття християнства відбувались гоніння на послідовників Христа з боку язичників, коли їх спалювали на вогнищах і кидали левам на розтерзання, можна було подумати, що язичництво торжествує.

Християн згодовували левам і мучили в Колізеї

Але ні, торжествували язичники, а не язичництво. Не торжествувало воно тому, що не змогло змусити цих людей відректися від Христа, відректися від Істини. Істина торжествувала в серцях християнських мучеників. Це було торжество Православ’я.

Хресний хід на захист Церкви і православних святинь на Червоній площі. Москва, 1917 року

Ось фотографія хресного ходу перед революцією 1917 року.
 
Це торжество православних, але чи торжество Православ’я? Чи торжествує Православ’я в душах цих людей, яких ми бачимо на фотографії? Адже незабаром їх покличуть вже не на хресний хід. Їх покличуть ось сюди.

І підуть дуже багато з них.

Але торжество Православ’я все-таки відбудеться. Воно відбудеться в душах ось цих людей.

Їх заарештували і ведуть під конвоєм. Вони йдуть в рясах і з хрестами на грудях. Вони не відрікаються від свого Бога. Доля їх відома. Але в серцях їхніх торжествує Православ’я. Торжествує воно і в маленьких дітях, школярах, що не побоялися в розпал «безбожної п’ятирічки» прийти в храм на Великдень.

Ось торжество Православ’я у зруйнованому сербському храмі в Косово.

Ось у зруйнованому храмі святого Георгія в Сирії.

Мешканець однієї з сіл в провінції Ель-Хасак на північному сході Сирії молиться у храмі Святого Георгія,
знищеного бойовиками ІГ

Ось в Єгипті.

 А ось в Україні.
 

Молитовне стояння перед закритими дверима Благовіщенського храму в Коломиї.
Серпень 2017 року.

Ці люди прийшли помолитися до Благовіщенського храму в Коломиї, захопленого націоналістами і греко-католицькими капеланами.

Ось протест віруючих проти захоплень православних храмів у Рівному.

Сотні священиків, ченців та віруючих вийшли на протест проти захоплення храмів УПЦ.
Рівне. Грудень 2015 року.

А є ще храми в Птичій, Катеринівці і багатьох інших місцях.

Православ’я торжествує, коли на руїнах храму звучить молитва, коли люди, незважаючи на погрози, глузування і нерозуміння, не відрікаються від Істини, від Бога та від Церкви. Православ’я має торжествувати не стільки у зовнішній обрядовій красі, скільки в серцях людських.

Ми навряд чи знаємо, в чому полягають єресі, які анафематствуються в богослужбовому чині Торжества Православ’я. Ми навіть навряд чи знаємо православну догматику за відповідним підручником. Але ми знаємо, що Істина є на землі, і перебуває вона у всій своїй повноті ніде більше, як в Церкві Христовій, яка є Вселенська Православна Церква. Ми можемо до цієї Істини долучитись, і тоді Православ’я буде торжествувати в наших душах.

Можуть бути гоніння, утиски, захоплення храмів, але якщо ми не відрікаємося від своєї віри і Церкви – Православ’я Торжествує. Якщо ми намагаємося виконувати заповіді Божі посеред світу, коли «ввесь світ лежить у злі» (1ів. 5, 19) – Православ’я Торжествує. Якщо ми, за словом Божим, намагаємося любити ворогів (а ворогів Церкви в Україні зараз предостатньо), молимося про їх напоумлення і прощення – Православ’я Торжествує. Якщо ми від цих ворогів, що поки не врозумились, захищаємо свої святині – Православ’я Торжествує. А якщо в нас немає цього, залишається Торжество не Православ’я, а православних, та й те тимчасове.

За матеріалами Спілки православних журналістів 

(Переглядів: 49 )

Читати більше

22 січня – День соборності України 22 січня 2018 року, у День соборності України, на запрошення президента України, керівники Церков і релігійних організацій країни відвідали святковий ...
Сім порад від священика на Великий піст Як не звикнути до посту і провести його з максимальною користю для душі? Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ опублікував сім порад, які керівник в...
Великопостні богослужіння Глави Мукачівської православної єпархії (графік) 21 лютого – середа першого тижня Великого посту, Божественна літургія Передосвячених Дарів. м. Ужгород (мікрорайон Дравці), храм на честь Різдва Божої...

Про автора

Залишіть коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована. Обов'язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

x Shield Logo
This Site Is Protected By
The Shield →