Богословські нотатки

Святитель Іоанн Шанхайський про головну помилку під час молитви

Духовна порада

Молитва повинна завжди закінчуватися відданням себе волі Божій. Часто ми помиляємося у виборі шкідливого й корисного для нас і просимо Бога про шкідливе і для нас і для іншого. Тому ми іноді не отримуємо від Бога те, що просимо. Але це не означає, що Бог нас не чує.

Бог нас чує і дасть нам інше, більш корисне, замість того, про що ми молилися. Одержавши це, ми наповнюємося душевним спокоєм і відчуваємо в серці, що це і є відповідь на наше прохання.

Траплялося, не отримували просимого в молитвах і великі святителі, і самому апостолу Павлу Бог відкрив у видінні, що йому корисно, щоб його молитва не здійснилася (2 Кор. 12: 9). Іноді Господь виконує нашу молитву пізніше, щоб ми посилили нашу ревність в молитві і показали нашу віру.

Не слід слабшати в молитві навіть тоді, коли нам здається, що Бог відвернув Своє лице від нас і не чує нашу молитву. Христос Свою притчу про неправедного суддю закінчив словами: «Бог же не имать ли сотворити отмщение избранних Своих, вопиющих к Нему день и нощь, и долготерпя о них? Глаголю вам, яко сотворит отмщение их вскоре» (Лк. 18:7–8).

Господь похвалив хананеянку, яка Його невідступно просила, і виконав її прохання (Мф. 15: 21-28; Мк. 7: 24-30). Так і ми ніколи не повинні втрачати надію, що Бог виконає наше прохання: будемо молитися, поки не отримаємо або не відчуємо, що наша молитва не в волі Божій.

 

 

(Переглядів: 33 )