«Зупинись на мить, бо це «тепер»!

«Зупинись на мить, бо це «тепер»!

 |   | 

Здавалося б, що назва звучить, як лого якоїсь компанії, акції чи девіз окремої людини. Та ні, це трошки інше… Спробуємо це відкрити з іншого ракурсу.

Мить…мить…мить…і її немає. Сказавши це, ми вже певним чином її втрачаємо. Мить − це не філософська категорія, а реальний «втікаючий» від нас простір і час! Ми зупиняємося, а вона йде, летить, минає. Зупинись! − можливо я кричу, та ніби у безодню… Ніякої віддачі чи зміни. Як було так і є. Дивно, що може бути, граючись словами. Я ніби говорю, можливо, щось змінюю та ні… все як і було. Отже, мить з одного бачення − це те що є, а з іншого − те чого уже немає. Вона ніколи не повернеться.

Мить – це те, що могло бути, але його вже немає, і те, що буде, але його теж ще не має. Мить − це тепер.

Дивно,. напевно… Та чому б так не казати і не думати?! Адже, ми теж є певним чином дивні. МИ не радіємо тому, що нам дано. Ми шукаємо того, чого можливо навіть не існує. Чого в нас ще немає часто. Та чогось, не вміємо радіти і помічати те, що так близько біля нас. Що вже є! Достатньо просто простягти свої руки, і ти тримаєш це. Але ж ні… ми шукаємо важкіших шляхів, поворотів. Ми перестали помічати маленькі дрібниці цього життя. Ми очікуємо чогось великого, грандіозного.

Піст − це найкращий час, щоб зупинитись, змінитись. Це час не тільки утримання від їжі, − головне – це зміна. Зміна себе та свого серця. Переосмислення свого життя, своїх вчинків, переоцінення головних цінностей. Всім нам потрібно цінувати кожну мить цього життя… зупинятись, думати і впевнено та наполегливо іти до Бога. За допомогою посту, ми можемо наблизитись до Бога, стати на ступеньку ближче. Може лише на одну, але стати. Але для цього потрібно одне, і найвадливіше − вірити.

“Пост доставляет уму трезвенность, а молитва есть оружие ума, которым он отгоняет от себя невидимых супостатов” − епископ Игнатий (Брянчанинов).

Піст − це не тільки певний момент, термін утримання. Та не тільки в піст треба утримуватися від гріхів та спокус. Завжди люди кажуть, ось я тримаю піст, не слухаю музику, не гуляю, не роблю нічого, що марно тратить мій час. Я приділяю більшу увагу молитві, духовному, утримуюся в їжі і тому подібне. Святитель Василій Великий пише у своїх працях, що не потрібно сприймати піст тільки через призму їжі, адже і диявол теж нічого не їсть, але продовжує грішити!

Піст – це не час, коли ми повинні одягати і носити маску, а потім знімати її.

Та тільки-но закінчується піст, всі зразу роблять те, що робили до нього. Тому виникає питання – для чого?! Для чого тримати піст і утримуватися? Якщо потім ви повертаєтеся до того стану, в якому були. Це виглядає ніби ви робите це на показ іншим людям, одягаєте маску. А далі знімаєте її. Нам всім потрібно зупинитися і змінити це, поки цей показ не увійшов у звичайний режим нашого життя.

 

«Зупинись на мить, бо це «тепер»!

(Переглядів: 76 )

Читати більше

“Хвилини вічності, неспіймані світом” Давно є відомими слова Григорія Сковороди, які викарбувані на його могилі «Світ ловив мене, але не спіймав»! Слова, буквально є постулатами Святого П...
Як правильно проводити батьківську суботу? Батьківська субота — узагальнене поняття дня посиленого поминання покійних. Цього дня вся повнота Церкви молиться за упокій душ померлих православних...
Заява архієреїв Української Православної Церкви 25 червня 2018 року в Києво-Печерській Лаврі після святкової Божественної Літургії з нагоди пам’яті преподобного Онуфрія Великого та Дня Тезоіменитств...

Про автора

Залишіть коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована. Обов'язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.